Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови
виголошувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проповідувати — Виголошувати проповідь, навчати згідно із законами віри; розм. казати … Словник церковно-обрядової термінології
анатемувати — у/ю, у/єш, недок. Виголошувати анатему … Український тлумачний словник
бесідувати — ую, уєш, недок. 1) Розмовляти з ким небудь. 2) зах. Промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову … Український тлумачний словник
благовістити — іщу/, істи/ш, недок., заст. 1) Дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. 2) перен., уроч. Виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що небудь. 3) розм. Поширювати серед людей, розголошувати що небудь … Український тлумачний словник
виголосити — див. виголошувати … Український тлумачний словник
виголошування — я, с. Дія за знач. виголошувати … Український тлумачний словник
виголошуватися — ується, недок. Пас. до виголошувати … Український тлумачний словник
вирікати — а/ю, а/єш, недок., ви/ректи, ечу, ечеш; мин. ч. ви/рік, ви/рекла, ви/рекло; док., заст. Те саме, що виголошувати. || ірон … Український тлумачний словник
